Кожнетіло

На старому тартаку давно роботи немає, Але музика сюди зараз людей поназбирає! Приходять хлопці, приходять дівчата, Приходять тільки ті, хто любить танцювати. Їздець на дисках накрутив патефон, Майстер церемоній верещить у мікрофон. Блимнуло світло і басова діжка Гупнула гучно – затремтіли ніжки! На вході працює контроль обличчя, Бо дженджиків та жужиків сюди ніхто не кличе. Як маєш літунця – спрямуй сміливо ногу Або у позахолод, або на танцпідлогу. Аж ось почалася битва Бі-хлопців, Бі-хлопці із себе вдають незнайомців. Такі вже викрутаси виробляють, поганці! І тепер кожне тіло танцює ламані танці! Приспів: Покладіть свої руки в повітря! Ляпайте свої руки! Покажіть мені свої очі! Дайте мені свій голос! Розлітаються кінцівки на всі сторони світу, Але що куди летіло – неможливо зрозуміти. Крутиться, вертиться, хоче упасти, Але ніхто нікого чомусь не хоче вкрасти! Не хоче – бо зараз усім не до цього! Адже потрібно, як слід, понатирати підлогу Своїми штанцями, кофтинами, капцями. Натер – значить можеш займатися танцями! Та я не танцюю, хоч музика грає, Бо так танцювати в мене вміння немає. Я рота роззявлю та витріщу очі – Стою та дивлюся, як танцюють охочі. Бі-хлопці стрибають, бі-хлопці кружляють І знов викрутаси свої виробляють. А ті, що стоять, – ті, пробачте, засланці! Бо тепер кожне тіло танцює ламані танці!